Новий рік іде до нас!!!

Новорічний вогник у другокласників Ямпільської ЗОШ І - ІІІ ст.

                                               

Новий рік 2016 - ми першокласники.....

                 Новий рік 2017 - ми другокласники.........

 

Для Вас, батьки!!!

Десять заповідей для мами й тата першокласника

1.     Починайте «забувати» про те, що Ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це м’яко: «Якщо ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі мити посуд».

2.     Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені книги, ігри, мультфільми), так і життєві (обговорення сімейних проблем).

3.     Залучайте дитину до економічних питань родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, давайте гроші на хліб або морозиво, коментуючи суму).

4.     Не лайте, а тим  більше – не ображайте дитину в присутності сторонніх. Поважайте почуття і думки дитини. На скарги з боку оточуючих відповідайте: «Спасибі, ми поговоримо на цю тему.»

5.     Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками та дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так можна сформувати в неї правильну життєву позицію.

6.     Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука успішного навчання. Були в театрі, цирку, кіно – нехай розкаже, що найбільше сподобалось. Слухайте уважно, ставте питання, щоб дитина відчувала, що це  Вам цікаво.

7.     Відповідайте на кожне питання дитини. Тільки в цьому випадку  її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.

8.     Намагайтесь хоч іноді дивитись на світ очима Вашої дитини. Це основа взаєморозуміння.

9.     Частіше хваліть дитину. Підтримуйте віру в себе. На скарги, що щось не виходить,  відповідайте: «Вийде обов’язково, тільки треба ще раз спробувати». Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що Ваша дитина може все, потрібно лише допомагати. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.

Не будуйте Ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причину Ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до Вас сьогодні і в майбутньому

Лист-звернення дитини «До найдорожчих мені людей – моїх батьків»

       Не псуйте мене. Я чудово знаю, що я не повинен отримувати всього, про що прошу. Я просто перевіряю вас.

       Не бійтеся виявляти твердість щодо мене. Я віддаю перевагу цьому. Це дозволяє мені знати міру і місце. 

       Не застосовуйте силу по відношенню до мене. Інакше це навчить мене вважати, що сила – це все, що має значення.

       Не давайте марних обіцянок. Це підірве мою довіру до вас.

       Не піддавайтеся на мої провокації, коли я говорю і роблю речі, які засмучують вас. Інакше я знову намагатимуся добитися такої «перемоги».

       Не засмучуйтеся, якщо я говорю, що не люблю вас. Просто я хочу, щоб ви пошкодували про те, що зробили по відношенню до мене.

       Не примушуйте мене відчувати себе малюком. Я компенсую це тим, що поводитимуся так, ніби я – «центр Всесвіту».

       Не робіть для мене і за мене те, що я можу зробити сам. Якщо це відбудеться, я вимагатиму, щоб ви обслуговували мене завжди.

       Не звертайте уваги на мої безглузді витівки. Ваша підвищена увага допоможе їх закріпити.

       Не робіть мені зауваження у присутності інших людей. На зауваження я реагуватиму лише на одинці, без сторонніх.

       Не намагайтеся мене повчати в конфліктній ситуації. Я все одне нічого не почую, а якщо почую, то не стану реагувати. Поговоріть зі мною тоді, коли ваш гнів поступиться місце здоровому глузду.

       Не  намагайтеся мене весь час повчати. Ви здивувалися б, дізнавшись, як добре я знаю, що таке «добре» і що таке «погано».

       Не примушуйте мене вважати, що помилки, зроблені мною, це – злочин. Я повинен навчитися робити помилки, не вважаючи при цьому, що я ні на що не здатний.  

        Не прискіпуйтеся до мене і не бурчіть. Інакше мені доведеться прикинутися глухим, щоб якось захиститися.

        Не вимагайте від мене пояснень з приводу моєї поганої поведінки. Я, дійсно, відразу не зможу її пояснити. Я спробую сам собі і вам пояснити свою поведінку, але на це треба час.

        Не забудьте, що я розвиваюся, а значить експериментую. Таким чином я вчуся. Примиріться, будь ласка, із цим.

        Не оберігайте мене від наслідків моїх вчинків. Мені необхідно вчитися на власному досвіді.

        Не відмахуйтеся від мене, якщо я ставлю вам прямі запитання. Інакше раптом можете виявити, що я перестав вас питати і шукаю потрібну інформацію там, де мені її пропонують.

        Ніколи не вважайте, що вибачатися переді мною – нижче за вашу гідність. Ваше чесне вибачення і визнання своїх помилок викликає у мене теплі почуття до вас.

        Ніколи не стверджуйте, що ви досконалі і непогрішимі.

        Не турбуйтеся про те, що ми проводимо дуже мало часу разом. Варто потурбуватися про те, як ми з вами його проводимо.

        Не дозволяйте моїм страхам порушувати у вас тривогу. Інакше я дійсно злякаюся. Демонструйте мені вашу мужність і хоробрість.

        Не забувайте, що мені потрібні ваші розуміння і підтримка.

        Ставтеся до мене так, як ставитеся до своїх друзів. Я теж хочу бути вашим кращім другом.

        Не забувайте, ваші добрі думки і теплі побажання, які ви даруєте мені, згодом повернуться до вас сторицею.

        Пам’ятайте, що у вас є найбільше диво на світі. Це диво я – ВАША ДИТИНА!

ЧИ ГОТОВА  ВАША   ДИТИНА  ДО  ШКОЛИ ?

·       Чи хоче ваша дитина йти до школи?

·       Чи думає ваша дитина про те, що у школі вона багато дізнається й навчатися буде цікаво?

·       И може ваша дитина самостійно виконувати справу, яка потребує зосередженості впродовж 30 хвилин (наприклад, збирати конструктор?)

·       Чи ваша дитина у присутності незнайомих анітрохи не соромиться?

·       Чи вміє ваша дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із п’яти речень?

·       Чи може ваша дитина розповісти напам’ять кілька віршів?

·       Чи вміє вона відмінювати іменники за числами?

·       Чи вміє ваша дитина читати по складах або цілими словами?

·       Чи вміє ваша дитина рахувати до 10 і назад?

·       Чи може вона розв’язувати прості задачі на віднімання й додавання одиниці?

·       Чи правильно, що ваша дитина має тверду руку?

·       Чи любить вона малювати і розфарбовувати картинки?

·       Чи може ваша дитина користуватися ножицями і клеєм (наприклад, робити аплікації)?

·       Чи може вона зібрати пазли з п’яти частин за хвилину?

·       Чи знає дитина назви диких і свійських тварин?

·       Чи може вона узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом овочі: помідори, морква, цибуля)?

·       Чи любить ваша дитина самостійно працювати – малювати, збирати мозаїку тощо?

·       Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?

Результати тестування залежать від кількості позитивних відповідей на запитання тесту.

Отже, якщо їх:

15-18 - дитина готова йти до школи. Ви не дарма з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна легко подолати;

10-14 - ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які ви відповіли «ні», підкажуть вам, над чим іще потрібно попрацювати;

9 і менше – почитайте спеціальну літературу, постарайтеся приділяти більше часу заняттям з дитиною і зверніть увагу на те, чого вона не вміє.

Результати можуть вас розчарувати. Але пам’ятайте, що всі ми – учні у школі життя. Дитина не народжується першокласником, готовність до школи – це комплекс здібностей, що піддаються корекції. Вправи, завдання, ігри, обрані вами для розвитку дитини, легко і весело можна виконувати з мамою, татом, бабусею, старшими братами та сестрами – з усіма, хто має вільний час і бажання навчатися разом із дитиною. Добираючи завдання, зверніть увагу на слабкі місця розвитку дитини. Добре, щоб вона навчилася читати і хоч трохи писати.

 Ви можете дати волю своїй фантазії і видозмінювати завдання, а можете точно дотримуватись інструкції, - у будь-якому випадку ваша дитина росте і наближається до школи. Але запам’ятайте, будь ласка, кілька простих правил.

·        Заняття з дитиною мають бути обопільно добровільними.

·        Їх тривалість не має перевищувати 35 хвилин.

·        Не намагайтеся пропонувати дитині завдання, якщо вона стомлена.

·         Постарайтеся, щоб заняття мали регулярний характер – «мозковий штурм» під час підготовки до школи не ефективний.

·        Якщо ви побоюєтеся за успіхи своєї дитини, радимо вам не зосереджуватися на виробленні конкретних навичок.

ЧИ  ГОТОВІ  ВИ  ВІДДАТИ  СВОЮ ДИТИНУ ДО  ШКОЛИ?

·        Мені здається, що моя дитина навчатиметься найгірше.

·        Мені здається, що моя дитина часто кривдитиме інших дітей.

·        На мій погляд, чотири уроки - завелике навантаження для маленької дитини.

·        Важко бути впевненим, що вчителі початкових класів добре розуміють дітей.

·        Дитина може спокійно навчатися тільки в тому випадку, якщо вчителька – її власна мама.

·        Важко уявити, що першокласник може швидко навчитися читати, лічити і писати.

·        Мені  здається, що діти у цьому віці ще не здатні дружити.

·        Боюся навіть думати про те, як моя дитина вдень не спатиме.

·        Моя дитина часто плаче, коли до неї звертається незнайома доросла людина.

·        Моя дитина не ходила до дитячого садка і ніколи не розлучається із матір’ю.

·        Початкова школа, по-моєму, рідко здатна чого-небудь навчити.

·        Я побоююся, що діти глузуватимуть з моєї дитини.

·        Моя дитина, по-моєму, значно слабша за своїх однолітків.

·        Боюся, що вчителька не має можливості оцінити успіхи кожної дитини.

·        Моя дитина часто говорить: «Мамо, ми підемо до школи разом!»

ЧИ  ХОЧУ  Я  ДО  ШКОЛИ?

·        Коли я піду до школи, у мене з’явиться багато нових друзів.

·        Мені цікаво, які в нас будуть уроки.

·        Думаю, що запрошуватиму на свій день народження весь клас.

·        Мені б хотілося, щоб урок тривав довше, ніж перерва.

·        Цікаво, що у школі пропонують на сніданок?

·        Коли я піду до школи, то буду добре навчатися.

·        Найкраще у шкільному житті – це канікули.

·        Мені здається, у школі більше цікавого, ніж у дитячому садку.

·        Мені хочеться до школи, тому що багато дітей із мого будинку (моєї вулиці) уже навчаються.

·        Якби мені дозволили, я б пішов(ла) учитися вже торік.

·        Якби хто-небудь став за тебе говорити, чи погодився(лася) б ти із цими словами ?

Результати тестування:

1 – 3 бали – ваша дитина думає, що непогано живе і без школи. Варто замислитися !

4 – 8 балів – так, хочеться до школи. Тільки для чого Якщо більше балів у першій п’ятірці запитань, то ваша дитина в основному мріє про нові ігри і друзів. Якщо більше балів у другій п’ятірці запитань, то вона цілком уявляє собі основне призначення школи, і воно не викликає поки відрази.

9 – 10 балів – прекрасно, якщо ваша дитина збереже таке ставлення до школи на наступні 10-12 років!

Результати можуть вас розчаровувати. Але пам’ятаєте, що всі ми – учні у школі життя. Дитина не народжується першокласником.

ЧИ  ПРАВИЛЬНО  ВИ  ВИХОВУЄТЕ ДИТИНУ?

·        Чи пишаєтеся ви тим, що ваша дитина чепуриться вже з дитинства?

·        Чи вмієте ви спокійно відповідати своїй дитині на запитання, пов’язані зі стосунками чоловіків і жінок?

·        Чи цілуєте і гладите ви свою дитину після того, як їй виповнилося п’ять років?

·        Чи наполягаєте ви на тому, щоб дитина сама прибирала за собою іграшки?

·        Чи здатні ви у присутності дитини визнати свою помилку?

·        Чи поважаєте ви право дитини на особисту таємницю?

·        Чи є у вас звичка повторювати «А от у мій час…» чи «Дитина повинна тримати язик за зубами»?

·        Чи ділитеся ви з дитиною радощами і прикрощами?

·        Чи буває, що як покарання ви забороняєте дитині дивитися телевізор?

·        Чи знаєте ви точно, як дитина проводить дозвілля без вас?

·        Якби хтось створив робота – вихователя, який би замість батьків ідеально виховував дітей, чи придбали б ви таку машину?

·        Чи критикуєте ви дітей у присутності сторонніх?